Сьогодні сказала дитині фразу, яка стане новим правилом життя: «Не доїдай, якщо більше не хочеш».

Наше суспільство – жертви страху голоду. Уже четверте покоління людей повторює своїм дітям: «Не доїси, не вийдеш з-за столу», «з’їж все до останнього шматочка», «щоб тарілка була чистою»… Це вже трагедія формування харчової залежності!
Коли дитину заштовхують їжею, вона звикає відчувати себе вимушеною до чого-небудь в житті.
Це психологія раба!
Ми морально гвалтуємо в базових потребах найулюбленіших людей. Так, нехай вони не доїдають! Навчіть їх викидати, не шкодуючи. І вони почнуть відчувати, скільки потрібно, і не стануть просити зайве.
Їжа стала занадто важливою, а наслідки зацикленості на ній надто небезпечні. Запитуйте: «Що ти хочеш з’їсти?», «Скільки ложечок каші тобі класти в тарілку?». Говоріть: «Можна не доїсти – пташки доїдять», «Якщо тобі несмачно, розкажи мамі про це».
Переїдання призводить до того, що дитина перестає відчувати насичення і стає харчовим наркоманом, який розв’язувати всі емоційні проблеми заїданням, курінням, алкоголем. Припиніть так робити!
⠀
P.S. Показати пост всім бабусям і попросити прочитати вголос 3 рази. Потім переказати близько до тексту!
Наталія Холоденко
Моя дитина
За матеріалами
Спасибо!
Теперь редакторы в курсе.